
Freedom or Death
Світ вчиться вимовляти незвичні назви українських міст. Маріуполь... Харків... Буча... Зазнавши поразки на полі бою, «денацифікатори» відігруються на беззахисних цивільних мешканцях. Скільки життів поховано заживо під руїною Маріупільського драмтеатру? По театру вдарили ракетою прицільно, адже на ньому аршинними літерами був напис: «Діти», помітний з висоти пташиного польоту. У підвалі театру знайшли останній притулок маріупільці, переважно матері з дітьми... І це – лише один епізод із суцільного місяця цілеспрямованого знищення мешканців міста. Не допускають завезти харчі і ліки, не випускають з міста – пробиваються тільки на власних машинах, бо автобуси, бач, не допускають, щоб вивезти людей. Зате вивозять «добровільно-примусово» до Росії.
Не встигли світові ЗМІ отямитися після чергової Маріупільської трагедії, як прогриміла на весь світ Буча. Те, що там знайшли після виходу «визволителів», до порівняння лише з «зачистками» у селах Чечні. Точно такими ж методами звільняли територію Чечні від її народу. Тоді злочини російських карателів були зустрінуті гробовим мовчанням, і вони, сп’янілі від безкарності, вирішили застосувати «перевірений» метод на мирних мешканцях України. Досі нарахували понад 300 по-звірячому вбитих мирних мешканців цього містечка під Києвом, - згвалтованих, закатованих, - але пошуки ще не закінчені. А крім Бучі, злочини чинилися у всіх інших містах, містечках та селах Київщини – у Гостомелі, Ірпені, Бородянці...
Проте, цього разу світ зреагував. Президент США Джозеф Байден назвав Путіна військовим злочинцем. Нарешті слово вимовлено! Збираються неспростовні докази, відстежується командний ланцюг. Вже встановлено, яка ВЧ стояла у Бучі – 64-та мотострілкова десантна дивізія.
Щоразу щільніше стискають російську економіку нові й нові санкції. Цього разу США заборонили будь-які інвестиції у російську економіку; заморозили активи дочок Путіна та його коханок, а також родини Сергія Лаврова; припинили будь-які операції з чотирма російськими банками. Ось тільки ніяк не виходить у ЄС запровадити ембарго на всі російські енергоносії: деякі члени ЄС надто залежать від них, особливо від газу, трохи менше – від нафти. Але ж Литва та Латвія оголосили ембарго на російський газ! Чому ж Німеччина та Угорщина не можуть злізти з російської газової голки?
Зросла ціна нафти та бензину? Дійсно, таких цін на американських АЗС ще не бачили. У Силіконовій долині, зокрема, де ціни завжди вищі за середні по США, галон найдешевшого бензину коштує майже 6 доларів. Проте, хіба це така страшна жертва порівняно з тим, яку ціну платить Україна за право на власне життя?
Адже ця війна для України означає те саме, що війна 1948 – 1950 – для Ізраїля. Російське найвище керівництво не приховує цілей своєї «спецоперації»: «денацифікація» та «деукраїнізація», тобто, відверто оголошений геноцид. За такого формулювання жодна поступка українською територією означатиме створення плацдарму для продовження війни до повного знищення України як держави. А Путін після Бучі та Маріуполя не має шляхів відступу – на нього та на всіх причетних до військових злочинів чекає міжнародний трибунал.
Як це не прикро, Україні доведеться воювати до повної перемоги, інакше її спіткає доля, яка їй випала у ХХ столітті.
Однак, Захід нарешті почав гіркою ціною усвідомлювати, що в Україні вирішується доля Західної цивілізації. Допомога Україні буде посилюватися залежно від успіхів українських захисників. А наша справа – допомагати всіма можливими способами.
Автор Надія Банчик
